Самоізоляцію працівників 60+ можна оплатити як простій

News

В Мінсоцполітики прояснили, чи можна запровадити простою у разі самоізоляції працівників 60+.

Нагадаємо, що особи, які досягли 60-річного віку, потребують самоізоляції в рамках протиепідемічних заходів у боротьбі із COVID-19. Це передбачала раніше «карантинна» постанова КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 11 березня 2020 року № 211, а згодом її наступниця — постанова КМУ «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів » від 20 травня 2020 року  № 392, якою карантин продовжено до 22 червня 2020 року.

Особи, які потребують самоізоляції, зобов’язані постійно перебувати у визначеному ними місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з якими спільно проживають.

Тож роботодавці мають забезпечити переведення працівників, в т. ч. тих, які потребують самоізоляції:

— на дистанційний режим роботи;

— або надати за згодою працівників щорічні оплачувані відпустки;

— або за бажанням працівників надати відпустки без збереження зарплати відповідно до статті 25 та 26 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996  року № 504/96-ВР.

Водночас неявку на роботу працівників у період карантину, спричинена проведенням протиепідемічних заходів, Мінсоцполітики рекомендує не розглядати як підставу для притягнення їх до дисциплінарної відповідальності, зокрема, звільнення.

Проте у міністерстві не виключають ще одного варіанту — при  неможливості віддаленої роботи наявні також правові підстави запровадити простій.

В такому випадку під призупиненням роботи треба розуміти також зупинення можливості виконання трудових функцій конкретним працівником.

Чинне законодавство безпосередньо не регламентує порядку та умов запровадження простою. Але у колдоговорі підприємства (установи) встановлюються взаємні зобов’язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-економічних відносин, зокрема, питання оплати праці, режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку (ст. 13 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП)).

Тож простій може бути запроваджений як для всього підприємства (установи), так і для окремих структурних підрозділів та працівників.

Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від 2/3 тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Таку вимогу містить стаття 113 КЗпП.

Джерело: лист Мінсоцполітики від 6 травня 2020 року № 3512-06/28912-0712-07.
Джерело: kadrovik.ua

Написать комментарий