Роз’яснення з питання скорочення працівниці, яка має статус одинокої матері

News

Державою встановлюються певнi гарантiї, пiльги, тощо для осіб, якi виховують та утримують дитину самостiйно та належать згiдно з чинним законодавством до категорiї одиноких матерів.

Так, держава створює вiдповiднi умови, що надають можливiсть жiнкам поєднувати працю з материнством; правовим захистом, матерiальною i моральною пiдтримкою материнства i дитинства, включаючи надання оплачуваних вiдпусток та iнших пiльг матерям.

Чинним законодавством про працю передбачено цiлу низку гарантiй як пiд час прийняття на роботу одиноких матерiв, так i пiд час їхнього звiльнення.

Вiдповiдно до пункту 9 постанови «Про практику розгляду судами трудових спорiв» Пленуму Верховного Суду України вiд 06 листопада 1992 року № 9 одинокою матiр’ю вважається: жiнка, яка не перебуває в шлюбi й у свiдоцтвi про народження дитини якої вiдсутнiй запис про батька дитини або запис про батька зроблено в установленому порядку за вказiвкою матерi; вдова; iнша жiнка, яка виховує й утримує дитину сама (без батька).

Згiдно з частиною 1 статті 184 Кодексу законів про працю (далі — КЗпП) забороняється вiдмовляти жiнкам у прийняттi на роботу i знижувати їм заробiтну плату з мотивiв, пов’язаних з вагiтнiстю або наявнiстю дiтей вiком до трьох рокiв, а одиноким матерям — за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда.

У разi вiдмови в прийняттi на роботу таким категорiям жiнок власник або уповноважений ним орган зобов’язаний повiдомляти причини вiдмови в письмовiй формi. Вiдмову в прийняттi на роботу жінка може оскаржити в судовому порядку. Вiдповiдно до пункту 3 частини 2 статті 232 КЗпП спори про вiдмову в прийняттi на роботу жiнок, якi мають дитину-iнвалiда, а також одиноких матерiв (батькiв) за наявностi дитини до 14 рокiв розглядаються безпосередньо в районних, районних у мiстi, мiських чи мiськрайонних судах. Укладати трудовий договiр з одинокою матiр’ю за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда необхідно на загальних пiдставах.

Так, наприклад, пiд час прийняття на роботу для одинокої матерi може бути встановлено випробування за угодою сторiн. Умова про випробування має бути застережена в наказi (розпорядженнi) про прийняття на роботу. У перiод випробування на працiвницю поширюється законодавство про працю.

Слiд зазначити, що випробування не встановлюється пiд час прийняття на роботу: осiб, якi не досягли 18 рокiв; молодих робiтникiв пiсля закiнчення професiйних навчально-виховних закладiв; молодих спецiалiстiв пiсля закiнчення вищих навчальних закладiв; осiб, звiльнених у запас з вiйськової чи альтернативної (невiйськової) служби; iнвалiдiв, направлених на роботу вiдповiдно до рекомендацiї медико-соцiальної експертизи. Випробування не встановлюється також пiд час прийняття на роботу в iншу мiсцевiсть i в разi переведення на роботу на iнше пiдприємство, в установу, органiзацiю, а також в iнших випадках, якщо це передбачене законодавством.Крiм того, ч. 2 ст. 28 КЗпП передбачено: якщо впродовж строку випробування встановлено невiдповiднiсть працiвника роботi, на яку його прийнято, власник або уповноважений ним орган упродовж цього строку має право розiрвати трудовий договiр. Розiрвання трудового договору з цих пiдстав може бути оскаржене працiвником у порядку, встановленому для розгляду трудових спорiв з питань звiльнення.

Проте, оскiльки вiдповiдно до статті 43-1 КЗпП розiрвання трудового договору в разi незадовiльного результату випробування, обумовленого пiд час прийняття на роботу, квалiфiкується як звiльнення з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу, то в разi незадовiльного результату випробування звiльнення одинокої матерi за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда не допускається (ч. 3 ст. 184 КЗпП, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли звiльнення допускається з обов’язковим працевлаштуванням).

Отже, звiльнити одиноку матiр за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, яка не витримала випробування, не можна.

Крiм цього, на таку категорiю жiнок поширюються гарантiї в разi скорочення працiвникiв на пiдприємствi, в установi, органiзацiї.

Так, вiдповiдно до ч. 3 ст. 184 КЗпП звiльнення таких жiнок з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крiм випадкiв повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, коли допускається звiльнення з обов’язковим працевлаштуванням. Обов’язково працевлаштовують таких жiнок також у разi їхнього звiльнення пiсля закiнчення строкового трудового договору. На перiод працевлаштування за ними зберiгається середня заробiтна плата, але не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору.

Слiд зазначити, що гарантiя щодо заборони звiльнення таких жiнок поширюється також на батькiв, якi виховують дiтей без матерi (в тому числi в разi тривалого перебування матерi в лiкувальному закладi), а також на опiкунiв (пiклувальникiв), прийомних батькiв.

Отже, звiльнення одинокої матерi за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу не допускається.

У разi повної лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї власник або уповноважений ним орган може допустити звiльнення зазначеної категорiї жiнок, але за умови обов’язкового їхнього працевлаштування.

Працевлаштування має бути гарантоване власником або уповноваженим ним органом уже наступного дня пiсля звільнення жінки. Тобто мiж звiльненням i працевлаштуванням розриву в часi не має бути.

Якщо жiнцi не було надано на тому самому або на iншому пiдприємствi, в установi, органiзацiї iншої роботи або запропоновано роботу, вiд якої вона вiдмовилася з поважних причин, то обов’язок роботодавця щодо її працевлаштування не може вважатися виконаним.

Таким чином, у разi недодержання цiєї вимоги, звiльнення буде вважатися незаконним. Отже, роботодавець не може звiльнити одиноку матiр за наявностi в неї дiтей вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда, якщо не гарантує їй працевлаштування.

Слiд також зазначити, що на перiод такого працевлаштування за жiнкою закрiплюється право на збереження середньої заробiтної плати. Зберiгається середня заробiтна плата не бiльш як три мiсяцi з дня закiнчення строкового трудового договору. Але додатковими угодами можуть установлюватися норми щодо збереження середнього заробiтку на перiод працевлаштування жiнки, що перевищує встановлений законодавством тримiсячний термiн.

Названу категорiю жiнок не можна звiльнити як з пiдстав, передбачених ст. 40 i 41 КЗпП, так i з iнших пiдстав, за яких трудовий договiр розривається з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.

Якщо працiвницю буде незаконно звiльнено, а згодом судом ухвалено рiшення про поновлення її на роботi, власник або уповноважений ним орган повинен поновити таку жiнку на роботi з виплатою середньої заробiтної плати за час вимушеного прогулу.

Якщо жiнку звiльнено незаконно або з порушенням встановленого порядку, але поновлення її на попереднiй роботi неможливе внаслiдок лiквiдацiї пiдприємства, установи, органiзацiї, орган, який розглядає трудовий спiр, повинен зобов’язати лiквiдацiйну комiсiю або власника (орган, уповноважений управляти майном лiквiдованого пiдприємства, установи, органiзацiї, а у вiдповiдних випадках – правонаступника) виплатити працiвницi заробiтну плату за весь час вимушеного прогулу.

Звiльнення цих жiнок у зв’язку iз закiнченням строку трудового договору можливе також iз додержанням вимоги до власника або уповноваженого ним органу щодо її працевлаштування (враховуючи спецiальнiсть жiнки).

Якщо жiнка вiдмовиться вiд працевлаштування за спецiальнiстю без поважних причин, то її можна звiльнити з роботи за п. 2 ст. 36 КЗпП (закiнчення строку трудового договору).

Звiльнення одинокої матерi за наявностi в неї дiтей вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда можливе також у разi волевиявлення самої жiнки (звiльнення за власним бажанням) та в разi досягнення обопiльної згоди сторiн (звiльнення за угодою сторiн). У таких випадках гарантiї не поширюватимуться на таких жiнок.

Одиноких матерiв за наявностi дитини вiком до 14 рокiв або дитини-iнвалiда не можна звiльнити навiть за прогул, оскiльки обмеження щодо звiльнення цiєї категорiї працiвникiв визначенi ст. 184, 186-1 КЗпП. Таке звiльнення буде незаконним.

У разi змiн в органiзацiї виробництва i працi одиноку матiр можна перевести на нижчеоплачувану роботу.

Вiдповiдно до ст. 32 КЗпП у зв’язку iз змiнами в органiзацiї виробництва i працi допускається змiна iстотних умов працi в разi продовження роботи за тiєю самою спецiальнiстю, квалiфiкацiєю чи посадою. Про змiну iстотних умов працi — систем та розмiрiв оплати працi, пiльг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, сумiщення професiй, змiну розрядiв i найменування посад тощо – працiвник має бути повiдомлений не пiзнiше нiж за два мiсяцi.

Якщо колишнi iстотнi умови працi не можуть бути збереженi, а працiвниця не згодна на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договiр припиняється вiдповiдно до п. 6 ст. 36 КЗпП (вiдмова вiд продовження роботи у зв’язку iз змiною iстотних умов працi). Таке звiльнення одинокої матерi може бути, оскiльки воно вiдбувається не з iнiцiативи власника або уповноваженого ним органу.

Слiд також зазначити, що поряд з наведеними гарантiями, жiнки названої категорiї мають право: на обмеження щодо залучення до надурочних робiт i направлення у вiдрядження; отримання вiд роботодавця путiвок до санаторiїв та будинкiв вiдпочинку безкоштовно або на пiльгових умовах, а також надання матерiальної допомоги; звiльнення за власним бажанням у строк, про який вони просять (якщо заява про звiльнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливiстю продовжувати роботу); надання щорiчної вiдпустки на їхнє бажання у зручний для них час та щорiчної додаткової оплачуваної вiдпустки.

Таким чином, звільнення жінки за умови статусу одинокої матері буде вважатися незаконним, якщо роботодавцем не буде дотримано всі вимоги законодавства про працю в частині звільнення.

Джерело: kadrovik.ua

Написать комментарий